...
А в тебе настрій, як Маріуполь, такий міцний, неначе сталь. Ти як граніт, стоїш у бурі, ти бачиш той суцільний жаль. Я пам'ятаю ті записки, і голос твій десь в глибині. Я пам'ятаю твої очі, наскільки добрі ті були. Я пам'ятаю твої рани, твої слова, підвали ті, в яких сиділа ти самотньо, під час тривоги і війни. І кожен день, неначе вперше, писала кілька слів мені про те, як любиш, як ти бачиш, і як нам добре не самим. Без тебе в мене в серці пусто, тепер самотня знову я. Якби лиш смерть тебе не взяла... була б щаслива знову я.. І хай самотній Маріуполь покриє знову білий дим, з отрутою, що зайшла в очі від окупантів без душі, я пам'ятаю так і досі усі твої добрі слова, я не хотіла так прощатись! Твоя душа.. десь повз пройшла? Я відчуваю, що ти поруч, ти коло мене, — вірю я! Наскільки слів цих бракувало, тож знай, що тебе люблю я.
2022-10-19 18:08:05
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Антон Шаталов
Чомусь після 24 лютого, я почав частіше розповідати близьким, що вони мені дорогі
Відповісти
2022-10-30 17:29:03
1
Ластівка
@Антон Шаталов люди починають цінувати те що мають тоді, коли розуміють, що можуть втратити
Відповісти
2022-10-30 17:50:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17440
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16924