Правосуддя
Чи відбере-но в тебе душу правосуддя? Чи втратиш серце ти, зізнавшись у брехні? Чи ти такий верткий, наче вода, що вже давно була в душі твоїй? А ти мав знати, мої чаші повні, терпіння мало, часу обмаль в нас. А я в очікуванні сповіді твоєї на сірім троні убиваю час. Із келихом вина, багато фруктів, кімната сіра, наче кам'яна. А чаша в центрі залу майже повна, як символ часу, що тікає в нас. Чекала правди, чую нові побрехеньки, як жалюгідно чути це із твоїх уст. Я ж думала подарувати йому спокій, та це багно лилося з його уст. А як сумнівно, віриш собі сам? Бо гра ця йде у шлях надто далекий, І замість правди у брехні й незгоді втратив час. Тобі не вірить більше тут ніхто, жодна душа цього живого світу, а правосуддя, як той чорний кіт, таїлось тихо за спиною в тебе, вбитий.
2024-05-10 13:29:16
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4693
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3616