Правосуддя
Чи відбере-но в тебе душу правосуддя?
Чи втратиш серце ти, зізнавшись у брехні?
Чи ти такий верткий, наче вода, що вже давно була в душі твоїй?
А ти мав знати, мої чаші повні, терпіння мало, часу обмаль в нас.
А я в очікуванні сповіді твоєї на сірім троні убиваю час.
Із келихом вина, багато фруктів, кімната сіра, наче кам'яна.
А чаша в центрі залу майже повна, як символ часу, що тікає в нас.
Чекала правди, чую нові побрехеньки, як жалюгідно чути це із твоїх уст.
Я ж думала подарувати йому спокій, та це багно лилося з його уст.
А як сумнівно, віриш собі сам?
Бо гра ця йде у шлях надто далекий,
І замість правди у брехні й незгоді втратив час.
Тобі не вірить більше тут ніхто, жодна душа цього живого світу,
а правосуддя, як той чорний кіт, таїлось тихо за спиною в тебе, вбитий.
2024-05-10 13:29:16
2
0