Сльози

Olena Кim

Серед дощу сховати можна сльози. Моє життя-то сонячне,то люті грози. А в снах моїх, мовчать, мов таємниця, Дівочі загадкові очі. Хоча вже стомлена давно Та все ж шукає щастя - де воно? Я так втомилась від кошмарів, Уві сні і наяву. У світі спокою давно немає, Я знову блукаю в дежавю. Стихай,тривога в моїй голові І дай хоч трохи відпочити. Щодня і щоночі-я в неволі Не знаю,як думки ці вкоротити.

2025-06-26 21:53:13

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Марі Жаго

Добре, що можемо самостійно керувати своїми думками і обирати що думати, хоча іноді це буває дуже важко🤍

Відповісти

2025-07-04 07:47:17

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1451

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1962