Листи
Як добре було писати листи: Паперові, на аркуші в клітку, Чи, може, у лінію. Все вмісти І не збийся із думки. Швидко НакидАти чернетку, а мо', і дві, Бо за думкою не встигає Записати рука, а потому всі Ці листки поки прочитаєш... І до того часу, поки несеш Їх на пошту кидати в скриньку, Залишається з писаного щодесь Із горошину з цілої диньки... Досить добре було писати листи Паперові, та ще й чорнилом, Кольорові думки туди помістить, Передати їх чорно-білим...
2025-03-11 19:34:49
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Пригадав, як колись в дитинстві писав своїй бабусі в Сибір (її вивезли ще давно)... а зараз вона похована на українській землі...
Відповісти
2025-03-12 14:14:58
1
Вікторія Тодавчич
Красиво🫶
Відповісти
2025-03-23 19:38:13
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13155
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2003