На злобу дня (саркастичний)
Лео Лея
(18+)
Хто чим багатий - тим з іншими ділиться. Хтось убивати радісно "милиться", Інший - клясти, а хтось - помагати, Різних на світі в нас друзів багато. В кого що в надлишку - треба віддати, (Так чомусь звикли сусіди вважати). В нас - урожай, добрі землі і хАти. А ось в сусіда ракет забагато, Танків і дронів, ох, щедра душа, Все нам кидає, собі - "ні шиша". Дай Боже вам, щедрі люди, в стократ, Всього, чим ділитесь з нами щоднини. І не кажіть, що ви родич чи брат, Бачимо вашу "любов" щохвилини.
2022-10-11 06:27:13
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую) піддістало вже
Відповісти
2022-10-11 06:32:58
Подобається
Юлія Богута
В мене болячок багато, можу поділитись з ними.
Відповісти
2022-10-11 06:36:18
1
Лео Лея
@Юлія Богута Хай забирають, щоб їм...
Відповісти
2022-10-11 06:36:39
1
Інші вірші поета
Так легко... Нічне безглуздя Стазис Курчатко на долоні
Інші поети
Jarida Nalisa
@JaridaNalisa
JYA
@JYAY
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14190
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759