Ти - фурія екстриму
Життя таке бентежне, життя таке тривожне. Ти знов необережно все робиш "що не можна" . Людську ламаєш думку і вщент стереотипи, Не мають порятунку, хто мислить однотипно. Горять орієнтири, запалені спонтанно, Від реплік (як сокири) знов щепки б'ють фонтаном. Ти мислиш нестандартно, проходиш ураганом Усе, що зветься "стартом", катком й монтажним краном. Збиваєш нові фішки, сітки і огорожі, Вогні сигнальні (трішки) - підсвітка на дорозі. Ти - фурія екстриму, на голову бездашна... Нажаль, не можеш "з кимось", лише сама - безстрашна.
2022-01-19 12:17:56
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Есмеральда Еверфрі
Ти пишеш немов про мене тут кожним рядком і словом, Неначе зуміла вжитись у мій хаотичний світ. Найкраще про нас напишуть не ті, що тримались поряд, А ті, що пройшли у ногу хоч пару десятків ліг.
Відповісти
2022-01-19 22:39:15
1
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Слова твої - щира правда, та й поруч хто - теж "у ділі", Сьогодні, а, може, й завтра усе смакуватиме сам. Бо, навіть, якщо лиш краплю наблизиться, то на тілі Своєму відчує (раптом), як ниє найменший шрам Від наших активних практик, щоденних і щохвилинних (зазвичай, словесний дротик лишає свій слід полинний)... Ти зрозумієш цей каламбур😉
Відповісти
2022-01-21 19:09:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9044
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2995