Затихло все...

Лео Лея

Затихло все... Ба, ні... Усе кричить: Октава, дві, всі вісім ріжуть вуха. І кожен звук, немов стріла, стирчить В моєму серці й спричиняє муку. Затихло все... Лиш свище ятаган, Окреслюючи смертне видноколо. Безкрайній степ, запряжений в аркан, Від ран спливає не за протоколом. Затихло все... Навмисне небеса Заплакано ховаються в хмарини. А вітер, мов скажений, десь гаса, Відзначивши життєві роковини. Затихло все... Лиш думка б'є набат, Розмахуючи давнім коромислом. Все заніміло. Не життя - субстрат - Поміж землею й небом вмить зависло.

2021-10-21 04:58:21

15

19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (19)

Лео Лея

@Nadine Tikhonovitch Дякую) дуже приємно 🥰

Відповісти

2022-10-06 16:13:33

1

Лео Лея

@Юлія Богута Дякую) для мене отримати такий коментар від одного з моїх улюблених авторів - найкраща нагорода ☺️💖

Відповісти

2022-10-06 16:16:37

Подобається

Лео Лея

Дякую за таку високу оцінку моєї творчості🥰

Відповісти

2022-10-07 03:12:04

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5580

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2656