Зупинка для серця

Лео Лея

Ти знову торкаєш смартфон в надії зігрітись словами, Що десь на просторах WEB літають, мов зшаленілі. Всі правди, стосунки, тон (що вичовгані роками) Працюють на когось. Ще б втекти від них, та на ділі Ти в'язнеш щодня, щомиті. "Біжи!" - це волає серце. "Та ні, ще побудь... " - шепоче твій розум. І ти у пастці. Слова оті оковиті затоптують душу берцем, І твориш вірші щоночі, сховавши себе у масці. Ти - справжня, але (направду) ніхто цього не цінує. Це є Інтернет, дитинко! Тут кожен, мов сам не свій. Твої почуття відправлять в смітник, ще й поаплодують. Тепла в мережі? *Зупинка для серця* Геть і не мрій!

2021-06-03 18:05:23

11

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Nadine Tikhonovitch

На жаль, у сучасному світі багато кого ми відшукали в інтернеті, але згодна із попереднім коментарієм: далеко не відають із себе інших. Навпаки, як показує мій життєвий досвід, найчастіше вдаються із себе когось саме у реальному житті. Єдине, про що я жалкую, так про те, що люди, яких я відшукала на просторах інтернету, а наразі це лише одна людина, не можуть бути зі мною поруч у реальному житті, а я — з ними. Але навряд мені цю людину хоч хтось замінить... Сумні думки такі от. #чв

Відповісти

2022-11-13 21:25:15

1

Лео Лея

@Юлія Богута Дякую за коментар💖 сенс вірша в тому, що якщо ти правдивий в інтернеті, це не означає, що всі такі ж з тобою) і так, буває в веб-спілкування люди можуть менше вдавати із себе тих, ким вони не є, аніж ті, з якими спілкуєшся в реалі.

Відповісти

2022-11-13 22:38:39

Подобається

Лео Лея

@Nadine Tikhonovitch Так, наштовхує на сумні думки... Так і вірш не дуже веселий) дякую за коментар💖

Відповісти

2022-11-13 22:39:47

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5402

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1599