Зупинка для серця

Лео Лея

Ти знову торкаєш смартфон в надії зігрітись словами, Що десь на просторах WEB літають, мов зшаленілі. Всі правди, стосунки, тон (що вичовгані роками) Працюють на когось. Ще б втекти від них, та на ділі Ти в'язнеш щодня, щомиті. "Біжи!" - це волає серце. "Та ні, ще побудь... " - шепоче твій розум. І ти у пастці. Слова оті оковиті затоптують душу берцем, І твориш вірші щоночі, сховавши себе у масці. Ти - справжня, але (направду) ніхто цього не цінує. Це є Інтернет, дитинко! Тут кожен, мов сам не свій. Твої почуття відправлять в смітник, ще й поаплодують. Тепла в мережі? *Зупинка для серця* Геть і не мрій!

2021-06-03 18:05:23

11

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Nadine Tikhonovitch

На жаль, у сучасному світі багато кого ми відшукали в інтернеті, але згодна із попереднім коментарієм: далеко не відають із себе інших. Навпаки, як показує мій життєвий досвід, найчастіше вдаються із себе когось саме у реальному житті. Єдине, про що я жалкую, так про те, що люди, яких я відшукала на просторах інтернету, а наразі це лише одна людина, не можуть бути зі мною поруч у реальному житті, а я — з ними. Але навряд мені цю людину хоч хтось замінить... Сумні думки такі от. #чв

Відповісти

2022-11-13 21:25:15

1

Лео Лея

@Юлія Богута Дякую за коментар💖 сенс вірша в тому, що якщо ти правдивий в інтернеті, це не означає, що всі такі ж з тобою) і так, буває в веб-спілкування люди можуть менше вдавати із себе тих, ким вони не є, аніж ті, з якими спілкуєшся в реалі.

Відповісти

2022-11-13 22:38:39

Подобається

Лео Лея

@Nadine Tikhonovitch Так, наштовхує на сумні думки... Так і вірш не дуже веселий) дякую за коментар💖

Відповісти

2022-11-13 22:39:47

1

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

52

39

1667

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4049