Не можу...
Я не можу уже не писати, Хоч мовчати бажання ще є. Але варто лиш слово сказати, Й зупинитись уже не дає Думка з ритмом і римою разом. Як же хочеться десь залягти, Щоби так, як колись, щоб відразу Сном забутись, злетіти, змогти Прочитати-продумати різні, Не моєю рукою рядки Понаписувані. Щоб капризні Букви, знаки, малюнки, картки Не мозолили розум щоночі, Не ховалися в крапках, тире, Не ставали мені перед очі Порозписуваними Даре... Я ще хочу тихенько мовчати. Та не взмозі стулити уста. Скоро знов доведеться кричати... Особливо, як думка пуста...
2021-09-10 20:10:55
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Дякую)
Відповісти
2021-09-11 10:39:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2565
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4363