Стазис
Лео Лея
Вірші не пишуться, і рима не іде. Пустельний вітер звіяв рештки слів. Лиш коми й крапки видно де-не-де, Що зачепились за кути листків. У ритмі серця стукає перо, Його тримаю у тремтких руках. Словесна нитка заплелась тавром, Що випалене на пустих рядках. Думки біліють, ніби мертвий сон Скував усе. І вже не ворухнутись. Душа і розум б'ються в унісон, Коли там порожньо... Так хочеться проснутись...
2021-08-01 06:22:36
13
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Лео Лея
@Павел Урбан Спасибо за такой развёрнутый комментарий. Приятно, что можешь, хоть и немного, но читать на украинском, потому что перевод, который (бывает) делаю, не всегда передаёт точно то, что выражаю в оригинале. Приятно, что понравился стих☺️
Відповісти
2021-08-01 16:11:35
1
Павел Урбан
@Лео Лея к сожалению, в этом и минус такого рода работы, как художественный перевод. Но от этого возникают и различные вариации прочтения на других языках. И тем интереснее за этим наблюдать)
Відповісти
2021-08-01 16:13:18
1
Лео Лея
@Павел Урбан Это правда. Сама иногда этому удивляюсь)
Відповісти
2021-08-01 16:15:25
1
Інші вірші поета
Жахастик :) Я знову... На злобу дня (саркастичний) Заповітне побажання
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1509
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1428