Душа болить...
Душа болить, розірвана на частки, Так кожна мить проноситься стрілою, Слова звучать, розкидані, як пастка Для розуму. Він мовби з перепою. Переступити, так і залишити Всякденні справи, плани, мрії тощо. Та спогади, як вмілий інквізитор, Моїм бажанням голенища трощать...
2022-10-06 20:36:29
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Павел Урбан
Тут магла быць цікавая думка ці рэальны выпадак з жыцця, але гэта першы раз, калі мне не хочацца нічога пісаць. Усё адлюстравана ў першым радку верша...
Відповісти
2022-10-09 07:47:50
1
Лео Лея
@Павел Урбан Згідна з тобою. Мені пропонували дописати продовження, але цими словами у мене все сказано.
Відповісти
2022-10-09 07:54:39
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4953
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4615