Душа болить...
Лео Лея
Душа болить, розірвана на частки, Так кожна мить проноситься стрілою, Слова звучать, розкидані, як пастка Для розуму. Він мовби з перепою. Переступити, так і залишити Всякденні справи, плани, мрії тощо. Та спогади, як вмілий інквізитор, Моїм бажанням голенища трощать...
2022-10-06 20:36:29
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Павел Урбан
Тут магла быць цікавая думка ці рэальны выпадак з жыцця, але гэта першы раз, калі мне не хочацца нічога пісаць. Усё адлюстравана ў першым радку верша...
Відповісти
2022-10-09 07:47:50
1
Лео Лея
@Павел Урбан Згідна з тобою. Мені пропонували дописати продовження, але цими словами у мене все сказано.
Відповісти
2022-10-09 07:54:39
1
Інші вірші поета
Розгубила Зім'ятий папір... Алегоричний На злобу дня (саркастичний)
Інші поети
Rogachova
@Rogachova
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5558
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4547