Душа болить...
Душа болить, розірвана на частки, Так кожна мить проноситься стрілою, Слова звучать, розкидані, як пастка Для розуму. Він мовби з перепою. Переступити, так і залишити Всякденні справи, плани, мрії тощо. Та спогади, як вмілий інквізитор, Моїм бажанням голенища трощать...
2022-10-06 20:36:29
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Павел Урбан
Тут магла быць цікавая думка ці рэальны выпадак з жыцця, але гэта першы раз, калі мне не хочацца нічога пісаць. Усё адлюстравана ў першым радку верша...
Відповісти
2022-10-09 07:47:50
1
Лео Лея
@Павел Урбан Згідна з тобою. Мені пропонували дописати продовження, але цими словами у мене все сказано.
Відповісти
2022-10-09 07:54:39
1
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
13933
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3306