Вже давно...
Вже давно я не вірю в казку (так, казок було надто багато), Краще взяти у руки праску і зім'яте життя прасувати. Вже давно не чекаю мрію (її легше самій створити), Але маю на те надію, що зумію й без неї прожити. Вже давно залишила кредо, що від мене щось вимагало, Часто дуже я просто - "недо-", що багато в житті програвало. Вже давно, та й недавно також, перестала багато хотіти Від життя, що зім'ятий аркуш, який прагне все ще злетіти...
2021-09-18 08:07:54
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Павел Урбан
@Лео Лея а я иначе не умею)
Відповісти
2021-09-18 14:17:49
1
Лео Лея
@Павел Урбан В этом мы с тобою схожи, но мне ещё предстоит научиться высказывать моё впечатление)
Відповісти
2021-09-18 14:20:45
1
Лео Лея
☺️
Відповісти
2023-01-01 22:08:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4155
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3834