Мій Час
Розмалюю я небо зірками. Підпишуся словами-кометами. Десь далеко, між нами, роками твори пишуться легко моментами. У бабусиній скрині сховаю всі сорочки-торочки римовані, Десь за комином зілля тримаю (відворотне), мов попіл від спогадів. Здичавілі слова відшукаю, що зросли поміж вишнями рястами, Їх між квітів вінка повплітаю, щоби барвами сяяли ясними. Ти далеко вже. Не поспішаєш. А навіщо? Так легко затрачено. О, мій Часу! Мене покидаєш дуже стрімко. Усе передбачено...
2021-05-24 07:30:38
13
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Лео Лея
@Юлія Богута Дякую за таку оцінку💖
Відповісти
2022-11-13 22:41:00
Подобається
Лео Лея
@Nadine Tikhonovitch Сесія - то святе) з власного досвіду знаю, що не вистачає часу катастрофічно🙃 Дякую за відгук, і вдало здати сесію💖
Відповісти
2022-11-13 22:42:17
1
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея Дякую!
Відповісти
2022-11-13 22:42:33
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3810
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13434