Мій Час
Розмалюю я небо зірками. Підпишуся словами-кометами.
Десь далеко, між нами, роками твори пишуться легко моментами.
У бабусиній скрині сховаю всі сорочки-торочки римовані,
Десь за комином зілля тримаю (відворотне), мов попіл від спогадів.
Здичавілі слова відшукаю, що зросли поміж вишнями рястами,
Їх між квітів вінка повплітаю, щоби барвами сяяли ясними.
Ти далеко вже. Не поспішаєш. А навіщо? Так легко затрачено.
О, мій Часу! Мене покидаєш дуже стрімко. Усе передбачено...
2021-05-24 07:30:38
12
9