Ти - особлива (подрузі)
Лео Лея
Свій світ чарівний, ніби краплі сонця, Даруєш тим, хто поряд - найріднішим. Ховаєш своє серце в оболонці Від тих, хто так бажає тобі гірше. Ти йдеш шляхом життя, немов по хвилях, То вверх, то вниз, по рівному не вдасться. Та пам'ятай завжди: ти - особлива, Чудова, неповторна, вся - для щастя. На місці тобі довго не сидиться, Мандруєш вельми різними світами, Бажання заповітне хай здійсниться, І той, хто поруч, на підтримку стане. Не забувай, ти - жінка, цвіт творіння, Ти - неповторна, бажана, красива. Нехай ніколи не гризе сумління За те, що у житті ти є щаслива.
2021-09-08 17:52:06
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
В избранное ☀️ безусловно.
Відповісти
2021-09-08 17:59:05
1
Лео Лея
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую)
Відповісти
2021-09-08 18:00:17
1
Лео Лея
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Приятно, что понравилось)
Відповісти
2021-09-08 18:00:38
1
Інші вірші поета
Ти - фурія екстриму Божевільна фаза Зім'ятий папір... "На відмову"...
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Veronika Gold
@Goldenbum
Irunkaa
@Irunkaa
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11351
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4208