Ти - особлива (подрузі)

Лео Лея

Свій світ чарівний, ніби краплі сонця, Даруєш тим, хто поряд - найріднішим. Ховаєш своє серце в оболонці Від тих, хто так бажає тобі гірше. Ти йдеш шляхом життя, немов по хвилях, То вверх, то вниз, по рівному не вдасться. Та пам'ятай завжди: ти - особлива, Чудова, неповторна, вся - для щастя. На місці тобі довго не сидиться, Мандруєш вельми різними світами, Бажання заповітне хай здійсниться, І той, хто поруч, на підтримку стане. Не забувай, ти - жінка, цвіт творіння, Ти - неповторна, бажана, красива. Нехай ніколи не гризе сумління За те, що у житті ти є щаслива.

2021-09-08 17:52:06

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

В избранное ☀️ безусловно.

Відповісти

2021-09-08 17:59:05

Лео Лея

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую)

Відповісти

2021-09-08 18:00:17

Лео Лея

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Приятно, что понравилось)

Відповісти

2021-09-08 18:00:38

Інші вірші поета

Для чого? Тобі... "Прийдіть до Мене..." Віршований каламбур...

Інші поети

Oluwatosin Thomas

@Fearless_Lines

Sweet_ k452

@sweet_452

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2785

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4994