Душу закрий на замок...
Лео Лея
Душу закрий на замок, ключ потопи десь у Стіксі, Без усіляких морок перетворившись на піксель. Цербера з рук погодуй ворогом, що у кишені. Міст до Аїда збудуй (ох же ж, думки ці скажені). В руки візьми ятаган (слово сподобалось просто), Вправно розкидай дурман, заполонивши ним простір. Маску на очі й вперед так, як робив колись Зорро. Звісно, життя - це не мед. Ну, а що в нас є прозоро? Душу закрий на замок (як закривають хатину). Спробуй побути разок схожою на бригантину.
2021-06-08 14:34:41
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
RETURN Зігфрід#ВGD
Нічого собі : який блискавичний та кольоровий вірш. 🌝🌝
Відповісти
2021-06-08 14:47:27
1
Лео Лея
@RETURN Зігфрід#ВGD Дякую ☺️ приємно, що тобі сподобався😊
Відповісти
2021-06-08 16:31:48
1
Інші вірші поета
Віршований каламбур... Як легко... Іще жива... Осінній настрій
Інші поети
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6401
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5347