Душу закрий на замок...
Лео Лея
Душу закрий на замок, ключ потопи десь у Стіксі, Без усіляких морок перетворившись на піксель. Цербера з рук погодуй ворогом, що у кишені. Міст до Аїда збудуй (ох же ж, думки ці скажені). В руки візьми ятаган (слово сподобалось просто), Вправно розкидай дурман, заполонивши ним простір. Маску на очі й вперед так, як робив колись Зорро. Звісно, життя - це не мед. Ну, а що в нас є прозоро? Душу закрий на замок (як закривають хатину). Спробуй побути разок схожою на бригантину.
2021-06-08 14:34:41
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
RETURN Зігфрід#ВGD
Нічого собі : який блискавичний та кольоровий вірш. 🌝🌝
Відповісти
2021-06-08 14:47:27
1
Лео Лея
@RETURN Зігфрід#ВGD Дякую ☺️ приємно, що тобі сподобався😊
Відповісти
2021-06-08 16:31:48
1
Інші вірші поета
Дуже вдало Збій програми Між танцем та битвою... Зупинка для серця
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3249
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443