ЧОМУ НА ТЕМРЯВУ НІЧНОГО НЕБА ЗЛІТАЮТЬСЯ ЗОРІ?
На темряву нічного неба злітаються зорі, Світлячками здіймаються вгору, прозорі. До павутиння темно-синього линуть, До коротких миттєй німої вічності плинуть Рибами золотими. Летять жар-птицями, Жевріють вогняними жарицями, Бажаючи втопитися в імлистому озері неба. Чому? Бо хочуть здригнути неба тонку струну… Ловить їх та оплітає воно, безжалісне, як павук, Та перед смертю із зоряних вуст зривається звук Тихий, ніжний, повний любові Як ті мамині колискові… Зорі співають дифірамби прохолодному небу І сяють, сяють крапельками розлитого меду Перед тим, як зникнути на темному полотні, Перед тим, як забутися у вічному сні. Зотліти. У днів швидкоплинні щезнути навіки, Розтанути, наче цукор у кавових ріках Загинути в обіймах нічного неба сильних, тісних, Але лише затишок відчувати, тонучи в них. Світлосяйні кохаються з небом зорі, Мліючи від чистої й ніжної до нього любові. І заради цієї нетривкої – до наступного ранку – млості, Схиляють зорі голови, складають свої кості. 28/02/2021
2021-08-14 06:09:56
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Гарний вірш, переповнений дивовижними образами.) У Вас тут закрався одрук (у восьмому рядку, якщо рахувати з кінця) - дні.
Відповісти
2022-11-15 09:26:50
1
Лія Гако
@Микола Мотрюк дякую! я думаю то не зовсім одрук, там "у швидкоплинні (кого? чого?) днів", але я вирішила використати інверсію, і можливо все ж треба було залишити прямий порядок слів, щоб не було плутанок)
Відповісти
2022-11-15 09:35:06
1
Микола Мотрюк
@Лія Гако Дякую, тепер я зрозумів.) Думаю, (після Вашї підказки) вже не треба нічого змінювати.)
Відповісти
2022-11-15 09:36:38
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1634
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
49
6
790