ЧОМУ НА ТЕМРЯВУ НІЧНОГО НЕБА ЗЛІТАЮТЬСЯ ЗОРІ?
Лія Гако
На темряву нічного неба злітаються зорі, Світлячками здіймаються вгору, прозорі. До павутиння темно-синього линуть, До коротких миттєй німої вічності плинуть Рибами золотими. Летять жар-птицями, Жевріють вогняними жарицями, Бажаючи втопитися в імлистому озері неба. Чому? Бо хочуть здригнути неба тонку струну… Ловить їх та оплітає воно, безжалісне, як павук, Та перед смертю із зоряних вуст зривається звук Тихий, ніжний, повний любові Як ті мамині колискові… Зорі співають дифірамби прохолодному небу І сяють, сяють крапельками розлитого меду Перед тим, як зникнути на темному полотні, Перед тим, як забутися у вічному сні. Зотліти. У днів швидкоплинні щезнути навіки, Розтанути, наче цукор у кавових ріках Загинути в обіймах нічного неба сильних, тісних, Але лише затишок відчувати, тонучи в них. Світлосяйні кохаються з небом зорі, Мліючи від чистої й ніжної до нього любові. І заради цієї нетривкої – до наступного ранку – млості, Схиляють зорі голови, складають свої кості. 28/02/2021
2021-08-14 06:09:56
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Гарний вірш, переповнений дивовижними образами.) У Вас тут закрався одрук (у восьмому рядку, якщо рахувати з кінця) - дні.
Відповісти
2022-11-15 09:26:50
1
Лія Гако
@Микола Мотрюк дякую! я думаю то не зовсім одрук, там "у швидкоплинні (кого? чого?) днів", але я вирішила використати інверсію, і можливо все ж треба було залишити прямий порядок слів, щоб не було плутанок)
Відповісти
2022-11-15 09:35:06
1
Микола Мотрюк
@Лія Гако Дякую, тепер я зрозумів.) Думаю, (після Вашї підказки) вже не треба нічого змінювати.)
Відповісти
2022-11-15 09:36:38
1
Інші вірші поета
СОНЕТ НІЖНОЇ ТУГИ І ВСЕОБІЙМАЮЧОГО СМУТКУ МІСТО СПИТЬ, ДО ЧУЖОГО ГОРЯ БАЙДУЖЕ РАНОК ВЕСНИ ЦВІТЕ ВИШНЯ
Інші поети
Victoria Shepherd
@VictoriaShepherd
Maee
@Maee
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15721
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1116