ЦІЛУВАТИ ЗАВЖДИ
Дозволь мені – і я торкнусь вустами До тіла твого кожного надламу; Цілунками вималюю лінії, Що зігріють в холоди осіннії. Твоєї шкіри кожну частку ніжно, Коли на вулиці вже буде сніжно, Укрию ковдрою із поцілунків – Витіюватих і складних малюнків. Тепла весняного промінь промайне – Тоді губами квітчатиму тебе: Усиплю твоє тіло пелюстками Ледь-ледь допомагаючи руками. А запах акацієвого цвіта Залишить після себе присмак літа. Я тебе торкнусь – лиш дозвіл дай мені, Червоним обведу всі дні в календарі
2022-11-12 21:54:30
8
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1277
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3867