Гральні кубики
Лідія Юртаєва
Цифри на гральних кубиках вчора не випало жодної. Вони стали ребром І паралелі непересічні пересіклись, Зімкнувшись в одну. Прямі кути згладжено, Необмежено простору, Довкола тіла плавають В невагомості Сила тяжіння працює в зворотньому напрямку і притягує місяць, зорі, планети, інші галактики.. Та опівночі Гра починається знову. Тож сьогодні на кубиках випала два смертним вироком, Сіючи поділ, розділивши і нас на два. Ти став Півднем, Я— Північчю А між нами— екватор і гральні кубики... Ймовірно колись вони знову стануть ребром. 
2022-02-03 23:57:53
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шемчук (ОЛШ)
Лідіє, у тебе цікавий стиль)
Відповісти
2022-02-04 08:29:23
1
Лідія Юртаєва
Дякую!🙂
Відповісти
2022-02-04 09:06:31
Подобається
Лідія Юртаєва
@Олег Шемчук (ОЛШ) Сподіваюсь, мені вдасться його дотримувати) Іноді мені здається, що це найважче, не тільки витримувати стиль написання, а ще й розвивати його
Відповісти
2022-02-04 09:08:34
1
Інші вірші поета
СНІГУРІ НЕЗНАЙОМКА ТУМАН Вони від мене йдуть
Інші поети
yoona
@yoona_yeol
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3572
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4196