Гральні кубики

Лідія Юртаєва

Цифри на гральних кубиках вчора не випало жодної. Вони стали ребром І паралелі непересічні пересіклись, Зімкнувшись в одну. Прямі кути згладжено, Необмежено простору, Довкола тіла плавають В невагомості Сила тяжіння працює в зворотньому напрямку і притягує місяць, зорі, планети, інші галактики.. Та опівночі Гра починається знову. Тож сьогодні на кубиках випала два смертним вироком, Сіючи поділ, розділивши і нас на два. Ти став Півднем, Я— Північчю А між нами— екватор і гральні кубики... Ймовірно колись вони знову стануть ребром.

2022-02-03 23:57:53

2

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Олег Шемчук (ОЛШ)

Лідіє, у тебе цікавий стиль)

Відповісти

2022-02-04 08:29:23

1

Лідія Юртаєва

Дякую!🙂

Відповісти

2022-02-04 09:06:31

Подобається

Лідія Юртаєва

@Олег Шемчук (ОЛШ) Сподіваюсь, мені вдасться його дотримувати) Іноді мені здається, що це найважче, не тільки витримувати стиль написання, а ще й розвивати його

Відповісти

2022-02-04 09:08:34

1

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

45

9

2388

І сиділи, курили

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.

63

17

4171