Втеча
Лідія Юртаєва
Простую навмання За покликом безликих стареньких вулиць Що ведуть, поворот за поворотом у даль глушинної самоти Намагаюсь віднайти її, Лагідну й ніжну Тишу Чемпіонку по іграх у хованки. Міс граціозності й краси. Ось, стій нерухомо, й споглядай ЇЇ тінь Вона гойдається поміж гіллям високих тополь, і лип, і беріз.. Ось, стій нерухомо, і задивись, щоб  вхопити сонячний промінь чорний кіт в котре під  парканом проліз.. Раптом, винирнули з-за рогу заіржавілі столітні поштомати.. Й на облуплених облізлих лавах Поруч сидять такі ж столітні обсивілі діди І час собі пливе, ніби так легко, серед тих хмар горбатих Й лише пронизливі гудки сирени, Щораз нагадують , що ще не скресли, ще дні війни.
2023-04-12 20:38:49
0
0
Інші вірші поета
ТРОЯНДА СПОГАД Не мара СНІГУРІ
Інші поети
Niel
@Nielmans
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4223
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4809