Вони від мене йдуть
ІІ.
Останнім днем літа
Ще теплого вечора
Ще затишним парком
Поміж тихих вулиць
Твій голос притягував з далеку
баритоном
Бархатом
запрошував до розмови
Без чаювання
Без кави з молоком
Голі слова
прикриті лише вуаллю
Ми не дали більше
ніж можемо
Ми не пішли дальше
ніж бачили
Лише злегка
припідняли залаштунки
ще до листопадних примх
Без натяку на пасмурне небо
отримали розрахунок
Заховали залишки решти
десь у закапелках скарбничок
Призабудемо присмак
розтоплених ілюзій
Зітремо грим
мимовільних образ
Нехай добревісник грудень
Їх заколише
приспить
зачарує зимовим сном.
А з першим буянням пролісків
зав'яжуться бруньки поміж ран
Й сумирно звіщатимуть жадане цвітіння сердечних принад
2021-12-15 08:06:33
3
0