Вони від мене йдуть
Лідія Юртаєва
ІІ. Останнім днем літа Ще теплого вечора Ще затишним парком Поміж тихих вулиць Твій голос притягував з далеку баритоном Бархатом запрошував до розмови Без чаювання Без кави з молоком Голі слова прикриті лише вуаллю Ми не дали більше ніж можемо Ми не пішли дальше ніж бачили Лише злегка припідняли залаштунки ще до листопадних примх Без натяку на пасмурне небо отримали розрахунок Заховали залишки решти десь у закапелках скарбничок Призабудемо присмак розтоплених ілюзій Зітремо грим мимовільних образ Нехай добревісник грудень Їх заколише приспить зачарує  зимовим сном. А з першим  буянням пролісків зав'яжуться бруньки поміж ран Й сумирно звіщатимуть жадане цвітіння сердечних  принад
2021-12-15 08:06:33
3
0
Інші вірші поета
Надломлений Втеча Лише Нам СПОГАД
Інші поети
arion _4
@hranutel
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2608
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9571