Вони від мене йдуть

Лідія Юртаєва

ІІ. Останнім днем літа Ще теплого вечора Ще затишним парком Поміж тихих вулиць Твій голос притягував з далеку баритоном Бархатом запрошував до розмови Без чаювання Без кави з молоком Голі слова прикриті лише вуаллю Ми не дали більше ніж можемо Ми не пішли дальше ніж бачили Лише злегка припідняли залаштунки ще до листопадних примх Без натяку на пасмурне небо отримали розрахунок Заховали залишки решти десь у закапелках скарбничок Призабудемо присмак розтоплених ілюзій Зітремо грим мимовільних образ Нехай добревісник грудень Їх заколише приспить зачарує зимовим сном. А з першим буянням пролісків зав'яжуться бруньки поміж ран Й сумирно звіщатимуть жадане цвітіння сердечних принад

2021-12-15 08:06:33

3

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2546

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2167