НЕЗНАЙОМКА
Лідія Юртаєва
Ти несеш більше, аніж просто сумку з продуктами. Руки, ще змалечку звиклі до праці. Набряклі стопи,  звиклі долати кілометри. Очі, слізьми загартовані, більше не вміють сміятися. Довірся сьогодні мені, пташко, приземлися на мої плечі, спочинь. Нехай ... твої крила почнуть  обростати І ти ще взлетиш.
2021-11-19 23:12:59
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лідія Юртаєва
Я написала цей вірш, у відповідь на одну з чорно-білих світлин одного фотографа, де зображена дівчинка, приблизно 10 років, східної національності, із сумками важкими у руках, проте з усмішкою на обличчі. Мені стало сумно, і захотілось тій дівчинці побажати добра.
Відповісти
2022-02-06 23:19:41
Подобається
Інші вірші поета
Вони від мене йдуть СПОГАД Сумерки ТРОЯНДА
Інші поети
VVIAN 00
@imvvian_
Dashasafin
@Dasasafin
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2407
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4665