НЕЗНАЙОМКА

Лідія Юртаєва

Ти несеш більше, аніж просто сумку з продуктами. Руки, ще змалечку звиклі до праці. Набряклі стопи, звиклі долати кілометри. Очі, слізьми загартовані, більше не вміють сміятися. Довірся сьогодні мені, пташко, приземлися на мої плечі, спочинь. Нехай ... твої крила почнуть обростати І ти ще взлетиш.

2021-11-19 23:12:59

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лідія Юртаєва

Я написала цей вірш, у відповідь на одну з чорно-білих світлин одного фотографа, де зображена дівчинка, приблизно 10 років, східної національності, із сумками важкими у руках, проте з усмішкою на обличчі. Мені стало сумно, і захотілось тій дівчинці побажати добра.

Відповісти

2022-02-06 23:19:41

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3612

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3025