Сумерки

Лідія Юртаєва

Серед самітніх скель скитається самітній спокій. Стихло сонце, сповите смарагдовими снами. Стежки строкатих сосен снують сполоханий серпанок спогадів сум'ятно-скраджений сувій. Сопучі сови сумирно стережуть сумерків святий спочинок... Сивіє, спопеляється сяйливий спомин скороминучих сьогодень. ...

2021-11-16 18:15:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лідія Юртаєва

Дякую! Це було моїм задумом, передати, навіть навіяти спокій)

Відповісти

2022-02-04 14:33:30

Подобається

Інші вірші поета

Надломлений ВОРОГ Гральні кубики Вони від мене йдуть

Інші поети

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Mateo Torres

@mateo_adrian

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1097

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1064