Ложь и правда...
Холод накинут на плечи. Сменяются роли, меняются маски. Под маской живётся легче. Просто игра лживой сказки. Притворяются много вокруг. Изображая боль и счастье небывалое. Играет роль и враг, и друг. Играют все, а искренности мало. Ложь каждого в сети завлекает. Как при игре азарт растёт, И где грань уже не каждый понимает. И уже не каждый правды ждёт. Лично я предпочитаю, чтобы было честно. Чтобы искренне раз и навсегда. И пусть кому - то так жить не интересно. И пусть вместо нет, ответят да, А я такой не буду. Я так просто не хочу. Всех лживых навеки позабуду. Навстречу правде я лечу. Я буду честной и расправлю крылья. С головой поднятой гордо. И я не самая милая, Но своих убеждений придерживаюсь твёрдо!
2022-10-28 10:17:28
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501