Ложь и правда...
Холод накинут на плечи. Сменяются роли, меняются маски. Под маской живётся легче. Просто игра лживой сказки. Притворяются много вокруг. Изображая боль и счастье небывалое. Играет роль и враг, и друг. Играют все, а искренности мало. Ложь каждого в сети завлекает. Как при игре азарт растёт, И где грань уже не каждый понимает. И уже не каждый правды ждёт. Лично я предпочитаю, чтобы было честно. Чтобы искренне раз и навсегда. И пусть кому - то так жить не интересно. И пусть вместо нет, ответят да, А я такой не буду. Я так просто не хочу. Всех лживых навеки позабуду. Навстречу правде я лечу. Я буду честной и расправлю крылья. С головой поднятой гордо. И я не самая милая, Но своих убеждений придерживаюсь твёрдо!
2022-10-28 10:17:28
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2376
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13458