Тому що...
Від втоми очі заплющу. Серце нещадно болить. Від сторонніх біль свій я приховую. Губи німі, а душа дико кричить. Темрява стає моїм порятунком. Але на жаль не навіки ця темрява. Максимум вона до неділі. Максимум, доки не прийшла зима. На жаль, не втекти від себе. І біль так просто не забути. І так просто не забути тебе, І дуже важко розлюбити. Серце кіркою покриється. Очі мої більше сліз не ллють. Знову душа в крові вмиється. Очі не шукають і не чекають. У душі оселиться зневіра. Невіра у справжнє кохання. Бо одного разу розтоптали довіру. Тому що одного разу розтоптали кохання...
2022-10-28 18:34:47
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вав🤩. Сумно, прекрасно й емоційно❤️👍
Відповісти
2022-10-29 07:12:07
1
Лика Вершинина
@Сандра Мей спасибо
Відповісти
2022-10-29 07:12:24
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2625
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1881