Тому що...
Лика Вершинина
Від втоми очі заплющу. Серце нещадно болить. Від сторонніх біль свій я приховую. Губи німі, а душа дико кричить. Темрява стає моїм порятунком. Але на жаль не навіки ця темрява. Максимум вона до неділі. Максимум, доки не прийшла зима. На жаль, не втекти від себе. І біль так просто не забути. І так просто не забути тебе, І дуже важко розлюбити. Серце кіркою покриється. Очі мої більше сліз не ллють. Знову душа в крові вмиється. Очі не шукають і не чекають. У душі оселиться зневіра. Невіра у справжнє кохання. Бо одного разу розтоптали довіру. Тому що одного разу розтоптали кохання...
2022-10-28 18:34:47
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вав🤩. Сумно, прекрасно й емоційно❤️👍
Відповісти
2022-10-29 07:12:07
1
Лика Вершинина
@Сандра Мей спасибо
Відповісти
2022-10-29 07:12:24
1
Інші вірші поета
Що було те загуло... Так помирає кохання Ложь и правда... Одразу...
Інші поети
Maria Savka
@Maria_Savka
Julia K
@yy_mistress
Mr. K
@kiwi_smith
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4899
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3196