Материнські очі
Лика Вершинина
Білі хмари лагідно обіймають. Неначе до грудей притиснула мати. Ніби ніжні руки пестять, А вітер ніжно цілуватиме, І зірки - це материнські очі, Що з любов'ю дивляться ніжно, А дощ - це матері сльоза, А сонце – це її надія. Головне все це не знецінити. Головне зуміти зберегти. Головне - це вміти повірити, І також ніжно у відповідь уміти кохати!
2022-10-30 14:54:48
3
0
Інші вірші поета
Що було те загуло... Дякую Господу... Тому що... Так помирає кохання
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Łahodnaja
@SomeMilkWithCoffee
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2230
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8921