Материнські очі
Лика Вершинина
Білі хмари лагідно обіймають. Неначе до грудей притиснула мати. Ніби ніжні руки пестять, А вітер ніжно цілуватиме, І зірки - це материнські очі, Що з любов'ю дивляться ніжно, А дощ - це матері сльоза, А сонце – це її надія. Головне все це не знецінити. Головне зуміти зберегти. Головне - це вміти повірити, І також ніжно у відповідь уміти кохати!
2022-10-30 14:54:48
3
0
Інші вірші поета
Так помирає кохання Ложь и правда... Одразу... Тому що...
Інші поети
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Alis Tulupa
@alis_tulupa
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4116
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2597