Дихай

Людмила Скрипко

Дихай, рідненька, просто дихай... Навіть, як біль розриває груди. Знаєш, страждання, лиш їм на втіху. Краще від того точно не буде. Країні випали страшні муки, Скільки ж з нею ви натерпілись... Вставай, маленька, бери у руки Себе і думи, що розлетілись. Іди, хороша, не смій осісти, Не падай духом, жени геть втому. Щоб не втопитись,потрібно плисти. Пливи, рідненька, мерщій додому. Збери до купи усі гаразди, Сховай у серці їх до нагоди. Велику річ не створить одразу, Тому й так довго кують Перемогу. Не плач, маленька, зберись, умийся, Усім нелегко, та хто тут плаче? Живий ти, доки ти не скорився, І віриш в долю, а ще в удачу. Живи, хороша, живи в надії Дива трапляються дуже часто, Коли людина плекає мрії, Вона уже на півкрок до щастя.

2022-12-20 22:06:56

Інші вірші поета

Пазл Хрещеному Ти чуєш,Господи?.. Я до тебе

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

King Dante

@grotesquecreature

Rosa Ge Я урод

@I_did_rosa3

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15800

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2612