Дихай
Дихай, рідненька, просто дихай... Навіть, як біль розриває груди. Знаєш, страждання, лиш їм на втіху. Краще від того точно не буде. Країні випали страшні муки, Скільки ж з нею ви натерпілись... Вставай, маленька, бери у руки Себе і думи, що розлетілись. Іди, хороша, не смій осісти, Не падай духом, жени геть втому. Щоб не втопитись,потрібно плисти. Пливи, рідненька, мерщій додому. Збери до купи усі гаразди, Сховай у серці їх до нагоди. Велику річ не створить одразу, Тому й так довго кують Перемогу. Не плач, маленька, зберись, умийся, Усім нелегко, та хто тут плаче? Живий ти, доки ти не скорився, І віриш в долю, а ще в удачу. Живи, хороша, живи в надії Дива трапляються дуже часто, Коли людина плекає мрії, Вона уже на півкрок до щастя.
2022-12-20 22:06:56
3
0
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4921
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1239