Душа
Відкриваючи душу навстіж, Я всі сумніви й страхи відкину, Різнобарвний натовп хай бачить, В серці все, що до волі лине. Бути іншою вже не зможу... Свій порив усвідомить мушу. Хай людський поговір не тривожить, Підійди, зазирни у душу! Тут усе наче на долоні: Біль, печаль, і безмежна радість. Від умовних звільнюсь полонів, Принесе нехай мудрість старість. Ну а нині, лишусь наївна, Хай сміються, не плачуть і добре. Скажуть люди - смішна і дивна, Душу вихлюпнула наче море... Хай і так, не ховаю очі. Хай горять і печаллю, і щастям, Наче небо в грозові ночі - Справжній бій громовиці й ненастя. Коли блискавки протинають Темну синь, що відкрита навстіж. У небес правди всі шукають. Придивись і усе побачиш... Ні, не страшно, що для забави Зможуть болем затаврувати. Потрощити тоненькі лати, Серце згубою зможуть рвати. Вірю в силу, що світ запалить, Як маленький сердечний вогник, Відкриваючи щиру радість, Розбиваючи всі полони, Душу вихлюпну - Всесвіт стане. Дім без вікон, дверей і стелі, І хай кожен знайде пристанок У розкритій оцій оселі. Бо у світі нема непрошених, Всі прийшли, мов за спекою зливи, Не погані і не хороші ми, А щасливі чи нещасливі. І коли вдихаючи розпач, Ти навчишся любов видихати, Світу щиро відкриєш очі, Без страху, щось у собі зламати, Безкінечне тепло розіллється Світ рятуючи від розрухи. Не ховай, відкривай своє серце І не бійсь простягнути руки. Світ сліпий, та добра все ж більше, І змінить це ніхто не зможе. І дорогу добра відкривши Цілий світ врятувати можеш. (Згадуючи поезію Е. Асадова)
2021-08-11 09:35:36
4
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1056
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1574