Дякуєм, що світив

Людмила Скрипко

Тягнеться, наче за голкою нитка, Ближче до світла весь світ. Тому люди світла згоряють швидко, Гріють так мало літ. Тільки і чує прохання про поміч. Відповідь - без відмов. І біля світла того пообіч Кружляють всі знов і знов. Гріє невпинно серце велике, Плавить зсередини жар... І не питає ніхто в людини Прокляття то, а чи дар. Кожний своє лиш на думці має, Знову без зайвих слів Гоїть болюче, поміч питає. У відповідь тиша... Зітлів... Більше не знайдуть тепла у серці, Вигрібли з нього жар. Світло його не пульсує, не ллється, Людям роздав свій дар. Зліт у останнім ривку земному В самісіньку синь небес... А на землі вже й забули про нього, В пошуках нових чудес. Хочется встать на околиці світу, Вигукнуть в небо щосил: "Вічная пам'ять і слава світлим, Дякуєм, що світив!" 21.01.2023

2023-08-27 07:24:52

1

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4600

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

49

15

2272