Дякуєм, що світив

Людмила Скрипко

Тягнеться, наче за голкою нитка, Ближче до світла весь світ. Тому люди світла згоряють швидко, Гріють так мало літ. Тільки і чує прохання про поміч. Відповідь - без відмов. І біля світла того пообіч Кружляють всі знов і знов. Гріє невпинно серце велике, Плавить зсередини жар... І не питає ніхто в людини Прокляття то, а чи дар. Кожний своє лиш на думці має, Знову без зайвих слів Гоїть болюче, поміч питає. У відповідь тиша... Зітлів... Більше не знайдуть тепла у серці, Вигрібли з нього жар. Світло його не пульсує, не ллється, Людям роздав свій дар. Зліт у останнім ривку земному В самісіньку синь небес... А на землі вже й забули про нього, В пошуках нових чудес. Хочется встать на околиці світу, Вигукнуть в небо щосил: "Вічная пам'ять і слава світлим, Дякуєм, що світив!" 21.01.2023

2023-08-27 07:24:52

1

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3163

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2388