Досвід
Ідуть роки, я все збираю досвід, Пакую спогади і бережу думки, І не відтерміновую на потім Своє життя. Дивлюся навкруги: Дива! Всьому радіє серце. По тілу розливається тепло, Все пестить око - небо, ліс, озерця, Повітря голову дурманить, як вино. Біль втрат живий, така його природа, Але з роками вже не рве до сліз. Змирившись з ним, я лиш прошу у Бога, Єдиний шанс побачитись колись. На повні груди дихати вже вмію, І не дивлюсь, що думає юрба. Про щастя для близькИх і рідних мрію, Щоб доля з ними лагідна була. Не хочу сподіватися на інших, Бо кожен сам кує своє життя. Пакую досвід і складаю в ниші, У спогадах радію, мов дитя. А щастя поруч, тихе й непомітне, І ,якщо долю марно не гнівить, Воно прийде, ласкаве і привітне, І у твоїй оселі буде жить.
2021-07-05 20:30:12
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
🤗Последнее время , мне кажется , что ты читаешь мои мысли... Спасибо ...
Відповісти
2021-07-05 21:23:26
1
Людмила Скрипко
@Алиса Селезнева рада,что поймала твою "волну")
Відповісти
2021-07-06 06:02:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2148
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2863