Досвід
Ідуть роки, я все збираю досвід, Пакую спогади і бережу думки, І не відтерміновую на потім Своє життя. Дивлюся навкруги: Дива! Всьому радіє серце. По тілу розливається тепло, Все пестить око - небо, ліс, озерця, Повітря голову дурманить, як вино. Біль втрат живий, така його природа, Але з роками вже не рве до сліз. Змирившись з ним, я лиш прошу у Бога, Єдиний шанс побачитись колись. На повні груди дихати вже вмію, І не дивлюсь, що думає юрба. Про щастя для близькИх і рідних мрію, Щоб доля з ними лагідна була. Не хочу сподіватися на інших, Бо кожен сам кує своє життя. Пакую досвід і складаю в ниші, У спогадах радію, мов дитя. А щастя поруч, тихе й непомітне, І ,якщо долю марно не гнівить, Воно прийде, ласкаве і привітне, І у твоїй оселі буде жить.
2021-07-05 20:30:12
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
🤗Последнее время , мне кажется , что ты читаешь мои мысли... Спасибо ...
Відповісти
2021-07-05 21:23:26
1
Людмила Скрипко
@Алиса Селезнева рада,что поймала твою "волну")
Відповісти
2021-07-06 06:02:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559