Вересень

Людмила Скрипко

Вересню, прощавай! Завтра вже прийде жовтень. Він розмалює мій край Багряним, червоним, жовтим. Знецвітить зелену траву Першим ранковим морозом. Ні, жовтня я не люблю, Бо він це вже справжня осінь. Вже зібраний урожай, Охайні стоять городи. Стій, вересню, постривай Подякувать дай нагоду За теплі, як в літку, дні І за прохолодні ночі. За ясних зірок вогні, Що сяють, як неба очі. За те, що ніколи враз До нас не приходить осінь - Даруєш тепло для нас І неба безмежну просінь. А завтра вже жовтень, стій ... День сонячний, як пробачення. Вересень, любий мій, Наступного року побачимся.

2021-09-30 10:51:25

Інші вірші поета

Немовля Ти чуєш,Господи?.. Граблі Андрюха

Інші поети

Ms. Nothing

@ms_nothing

newOlyaPole

@newOlyaPole

Dashasafin

@Dasasafin

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2555

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3050