Вересень
Вересню, прощавай! Завтра вже прийде жовтень. Він розмалює мій край Багряним, червоним, жовтим. Знецвітить зелену траву Першим ранковим морозом. Ні, жовтня я не люблю, Бо він це вже справжня осінь. Вже зібраний урожай, Охайні стоять городи. Стій, вересню, постривай Подякувать дай нагоду За теплі, як в літку, дні І за прохолодні ночі. За ясних зірок вогні, Що сяють, як неба очі. За те, що ніколи враз До нас не приходить осінь - Даруєш тепло для нас І неба безмежну просінь. А завтра вже жовтень, стій ... День сонячний, як пробачення. Вересень, любий мій, Наступного року побачимся.
2021-09-30 10:51:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1744
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1717