Вересень
Людмила Скрипко
Вересню, прощавай! Завтра вже прийде жовтень. Він розмалює мій край Багряним, червоним, жовтим. Знецвітить зелену траву Першим ранковим морозом. Ні, жовтня я не люблю, Бо він це вже справжня осінь. Вже зібраний урожай, Охайні стоять городи. Стій, вересню, постривай Подякувать дай нагоду За теплі, як в літку, дні І за прохолодні ночі. За ясних зірок вогні, Що сяють, як неба очі. За те, що ніколи враз До нас не приходить осінь - Даруєш тепло для нас І неба безмежну просінь. А завтра вже жовтень, стій ... День сонячний, як пробачення. Вересень, любий мій, Наступного року побачимся.
2021-09-30 10:51:25
2
0
Інші вірші поета
Волошки-очі Крила. Хрещеному Кращий аніж я.
Інші поети
yoona
@yoona_yeol
Story Scribe
@StoryScribe
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1697
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1506