Ранок, вечір, день

Людмила Скрипко

Трапляється, ранок не схожий на ранок. Він такий різний, що часом, аж страшно Ранок-півковдра і ранок- сніданок, Ранок-обід й ранок-спогад вчорашній. І день на день буває геть не схожий. День-безмежна радість, день-тривога, День-екзамен, день-я на сторожі. День-прощання з домом, день-дорога. Вечір один з одним теж не схожий Вечір-пісня, вечір-забаганка, Вечір-мрія, що здійснитись може, Вечір-сліз гірких і вечір-п'янка. Всі вони трапляються в повторі. Та лиш деякі у серці зберігаю: Вечори-закриті щільно штори, Вечір-вдвох і вечір-я кохаю.

2021-12-19 18:37:51

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Алиса Селезнева

🤗понимааааю 💋

Відповісти

2021-12-19 19:08:48

1

Людмила Скрипко

@Алиса Селезнева 🤗❤️

Відповісти

2021-12-19 19:09:21

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2590

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8391