Ранок, вечір, день
Людмила Скрипко
Трапляється, ранок не схожий на ранок. Він такий різний, що часом, аж страшно Ранок-півковдра і ранок- сніданок, Ранок-обід й ранок-спогад вчорашній. І день на день буває геть не схожий. День-безмежна радість, день-тривога, День-екзамен, день-я на сторожі. День-прощання з домом, день-дорога. Вечір один з одним теж не схожий Вечір-пісня, вечір-забаганка, Вечір-мрія, що здійснитись може, Вечір-сліз гірких і вечір-п'янка. Всі вони трапляються в повторі. Та лиш деякі у серці зберігаю: Вечори-закриті щільно штори, Вечір-вдвох і вечір-я кохаю.
2021-12-19 18:37:51
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
🤗понимааааю 💋
Відповісти
2021-12-19 19:08:48
1
Людмила Скрипко
@Алиса Селезнева 🤗❤️
Відповісти
2021-12-19 19:09:21
Подобається
Інші вірші поета
Я до тебе Граблі Вакциновані Волошки-очі
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1763
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15916