Хлопчик
Що за хлопчик на порозі Ноги обхопив. Сидить. Як зігрітися в морози Хоч на мить? Мати десь пішла ще вчора Й не прийшла. Як на вулиці удома - Геть зима. Піч топити не уміє - Ще дитя. З старих вікон вітер віє... Це життя? Не потрібний і забутий Він пішов. Десь хрещена має бути. Не знайшов. До бабусі він не дійде - Сил нема. А грошей уже в копілці Геть катма. На останні він ще вранці Хліб купив. Залишався лиш окрайчик, Десь згубив. Як зігрітися у морози Підкажіть, Як за сина серце в мами Не болить. Забери його додому Обігрій. Подаруй йому надію, Зрозумій. Це не вибір, це біда - Його життя. Бо колись приніс лелека Не в той дім дитя...
2021-02-23 19:49:22
2
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3015
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1938