Напутня порада
Дивись, сидить собі дитина, Їй років сім, рости ще і рости. Що говорив би їй у цю годину, Якби ти знав, що ця дитина - ти? Я перш за все себе малу згадала: Чого боялася, хотілося чого? З чого сміялась? Як я сумувала? Коли робить хотіла все на зло? Сказала б :" Не лякайся і послухай. Життя чудове та швидке, як мить. І поруч, знай, завжди знайдуться люди, Що будуть берегти тебе й любить. Не бійся помилятись, буть смішною - На помилках завжди чомусь вчимось. Лишайся щирою і будь завжди собою, Щоб крізь роки жаліть не довелось. Відчуй себе і всі здійсняться мрії, Тож слухай серце і будуй своє життя. Коли від страху й злоби думи вільні, Збувається усе, повір, дитя!"
2021-11-17 08:11:15
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Julia K
Чудовий вірш! Я в захваті)
Відповісти
2021-11-17 13:31:35
1
Людмила Скрипко
@Julia K дякую😌❤️
Відповісти
2021-11-17 13:32:05
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2272
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8016