Не зустрічають випадкових
Не зустрічають випадкових. Дві долі наче той магніт. Не зрозуміло й загадково Свій створюють єдиний світ. У ньому все, як на долоні - Сердець об'єднаних любов, Як у солодкому полоні, Пульсує в ритмі щастя знов. В твоїх очах безмежний всесвіт, А посмішка - чарівний дар. Щасливий я, бо ось, нарешті, Тебе в цім світі відшукав. Так пахне травами волосся, Від дотику вирує кров. Ні, точно знаю, не здалося, В душі моїй живе любов! Полон твоїх обіймів - щастя, Немає тижнів, днів, чи літ. Політ під крилами кохання. На двох підкорюємо світ.
2021-07-05 09:13:54
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
💋💋💋
Відповісти
2021-07-05 10:02:24
1
Людмила Скрипко
Відповісти
2021-07-05 10:16:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4810
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2877