Не зустрічають випадкових
Не зустрічають випадкових. Дві долі наче той магніт. Не зрозуміло й загадково Свій створюють єдиний світ. У ньому все, як на долоні - Сердець об'єднаних любов, Як у солодкому полоні, Пульсує в ритмі щастя знов. В твоїх очах безмежний всесвіт, А посмішка - чарівний дар. Щасливий я, бо ось, нарешті, Тебе в цім світі відшукав. Так пахне травами волосся, Від дотику вирує кров. Ні, точно знаю, не здалося, В душі моїй живе любов! Полон твоїх обіймів - щастя, Немає тижнів, днів, чи літ. Політ під крилами кохання. На двох підкорюємо світ.
2021-07-05 09:13:54
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
💋💋💋
Відповісти
2021-07-05 10:02:24
1
Людмила Скрипко
Відповісти
2021-07-05 10:16:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5107