Все на двох

Людмила Скрипко

Обійми і скажи тихенько, Як втомився ти від розлуки. Наче птах стрепенеться серце, У замок знов зійдуться руки. В них так затишно і спокійно, Час - солодкі краплини меду. Найулюбленіша картина - Ти і я, а над нами небо. Я і ти. І весь світ мов навпіл, Все на двох: і любов, і туга. Не було навіть сподівання, Що ти станеш найкращим другом. Найтепліші життя моменти - Це хвилини поруч з тобою. Ти даруєш мені натхнення Й щастя просто бути собою.

2021-07-03 22:34:00

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Людмила Скрипко

@Яна Войвич дякую😌🙏

Відповісти

2021-07-04 07:09:25

Подобається

Алиса Селезнева

💋

Відповісти

2021-07-04 09:18:59

Людмила Скрипко

@Алиса Селезнева ❤️

Відповісти

2021-07-04 09:41:52

Подобається

Інші вірші поета

Зміни Злива Караоке Янгол без сил

Інші поети

Леся

@lesia62

MaggieB

@MaggieB

Robbie Massey

@robbie_massey

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2535

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1866