Пазл
Давно життєвий пазл мій склався. Були спочатку я і ти. Ніхто з нас в почуття не грався. Життєві різні два шляхи Якимось дивом об'єднались. Немає більше "ти" чи "я" Єдиним цілим ми назвались, Зрослись серцями - Ми сім'я. В любові і твоїй турботі Удосталь радості й тепла. На все життя? Так, я не проти, Точніше, однозначно "за". У шлюбі підростали діти Ні, не ділилося тепло, Як в запашному травні квіти Лиш розросталося воно. Нас вже не двоє і не троє, Хоч доля в кожного своя, Ми - величезне тепле море В якому цілих вісім "Я". Ми не однакові, ми різні І в тому є найвища суть - В житті на будь-якому рівні Завжди єдиним цілим буть. І хай летять роки, століття, Рід наш помножиться не раз. Ми квіти, корені і віття - Справжнісінький життєвий пазл.
2021-11-24 04:36:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3026
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4932