***
Людмила Скрипко
Місто живе в безкінечнім потоці Людей, що біжать й машин. Гуде генератор в кав'ярні на розі, Небо все в ваті хмарин. Ніби, звичайне життя. Та даремно Вбачать намагаюсь звичайне життя. Гучно й надривно заревла сирена... Біля кав'ярні дитя Років п'яти, ще маленька-маленька, Меншу сестричку глядить. Хвилину тому заклопотана ненька Забігла в кав'ярню купить Рогаликів свіжих з малиновим джемом - Як сильно їх любить мала. На всюди усі гучно виє сирена. Гойдає візочок дівча, А очі наповнені жахом до краю, Горохом сльозинки біжать по щоці. "Що сталось, маленька?" "Я маму чекаю!" І ручку візочка стискає в руці. За мить на порозі з'являється мама: "Що сталося, доню?Ти плачеш? Чому?" "Тебе не було, а тривога настала... Я так налякалась, а що як помру? На небо злечу, а тебе ще немає..." Чи знав я до того, як серце болить? Я кожного ката навік проклинаю, За те, що малечі Вкраїни щимить. Де в цьому житті справедливість шукати? Де спокій шукати душі? Боїться дитя наодинці вмирати... За них боїмося ми всі... 23.01.2022
2023-08-27 07:27:14
1
0
Інші вірші поета
Осінній спогад Що було б? Чи був то біль? Злива
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15524
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5729