Про важливе
Про важливе хотів, то давай про важливе,
Але ж ти розумієш, у всіх воно різне.
Хтось з усмішкою робить щось надможливе,
Хтось
стражданням вважає відсутність хисту.
У когось від самотності шрами на серці,
А в когось все життя боротьба із болем,
Що влізає під шкіру пекучим перцем,
Й випікає надію лишатись собою.
Як дивитись в майбутнє мене питаєш?
Я не знаю, тому і дивлюсь з позитивом.
І коли що робити в цю мить не знаєш,
Головне пам'ятай - будь в гармонії з миром.
Біль у кожного свій, зрозуміло ,одначе...
Як на більший чи менший його ділити?
Хтось надривно з образи дрібної плаче,
Хтось без сліз все купує попарні квіти
І щоранку іде крізь все місто пішки,
Щоб побути хоч мить наодинці з татом...
І нехай він мовчить, все одно це близькість,
Яку, навіть, по смерті не поламати.
Хтось на ватмані стрес свій малює чорним,
Хтось співає, мов сльози гіркі зроняє.
Біль у кожного свій, сум свій теж і неспокій.
Ідентичних людей взагалі не буває.
Хочеш ще про важливе? Я дуже рада,
Бо здавалось про це вже ніхто не слуха.
Не наука це, знаєш, і не порада,
І не те, що знайшлося два вільні вуха...
Це спокута. Мій шлях і моя безодня,
Від яких в забуття відійти несила,
Найстрашніше, як серце лишилось порожнім...
Залишатись людиною - ось що важливо.
2021-06-10 09:40:05
4
0