***
З лютого змінилась - не впізнати, Ти була, як літо, стала - осінь. Важко "до" і "після" поєднати, Плачучі з вікна в ранкову просинь. Бачити вже майже цілий рік Очі не зелені, сірі-сірі В дзеркалі. Майнув мов цілий вік... У рудім волоссі пасма сиві. Втрати, болі, де набратись сил, Серця щим від вічної печалі. Не чиїсь, а твій то батько, син, Коли ти працюєш у шпиталі. Ти не плачеш, плакати ніяк! Маєш виглядом своїм давать надію. Коси кольором, немов новий мідяк, Зафарбуєш. Слухаєш про мрії, Набираєш мамам в телефон, Пишеш повідомлення дружинам. Все ніби в тумані, наче сон, І ніхто не бачить - вполовину Ти живеш життями тих людей, Як бинти чаклуєш в сніжно-білі, Слухаеш потік думок, ідей. Бачиш знову очі сірі-сірі В дзеркалі, коли приходиш в дім. Скільки в них ти заховала болю? В них дощить... Ще трошки й гуне грім, А було колись густе зелене поле. 20.01.2023
2023-08-27 07:23:22
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2148
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1771