***

Людмила Скрипко

З лютого змінилась - не впізнати, Ти була, як літо, стала - осінь. Важко "до" і "після" поєднати, Плачучі з вікна в ранкову просинь. Бачити вже майже цілий рік Очі не зелені, сірі-сірі В дзеркалі. Майнув мов цілий вік... У рудім волоссі пасма сиві. Втрати, болі, де набратись сил, Серця щим від вічної печалі. Не чиїсь, а твій то батько, син, Коли ти працюєш у шпиталі. Ти не плачеш, плакати ніяк! Маєш виглядом своїм давать надію. Коси кольором, немов новий мідяк, Зафарбуєш. Слухаєш про мрії, Набираєш мамам в телефон, Пишеш повідомлення дружинам. Все ніби в тумані, наче сон, І ніхто не бачить - вполовину Ти живеш життями тих людей, Як бинти чаклуєш в сніжно-білі, Слухаеш потік думок, ідей. Бачиш знову очі сірі-сірі В дзеркалі, коли приходиш в дім. Скільки в них ти заховала болю? В них дощить... Ще трошки й гуне грім, А було колись густе зелене поле. 20.01.2023

2023-08-27 07:23:22

Інші вірші поета

Терези Дихай Своє-чуже. Чорно-білий світ

Інші поети

Трояндочка

@Rose_Senorita

Аня

@13AmYa05

Oh Sana

@hanine_writer

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1737

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8488