Злива
Ніч була темна і тиха
Та десь спалахнув небокрай -
Неначе омріяна втіха,
Неначе відмолений рай.
Блискавки на небосхилі
Багряні лишають сліди.
Простори від спраги безсилі
Умиють краплини води.
Спочатку поодинокі,
Легенько злітають з небес,
Та звідкись приніс підмогу
Вечірній легкий вітерець.
Зібралися разом - сила.
Дощ рясний став, наче душ.
Земля так вологи просила,
Дощ зрештою це відчув.
Лий, не вщухай, не треба,
Землю життям напувай.
Рясні краплини з неба
Спраглий рятують край.
2021-06-26 08:32:45
6
0