Зміни
Як ми змінились, як світ наш постійно міняється. Ми такі дивні - воюєм тепер посиланнями. Істина в різних мережах інакша з'являється. Ділимось нею і не задаємось питаннями. Я пам'ятаю, як бабця в дитинстві ділилася, Як світ змінився з дитинства її і до старості. Я по-дитячому тому, як диву дивилася. Нинішній світ вже не той - пастка сповнена радощів. Всі почуття - синтетичні, як з лабораторії. Близькість чомусь вже давно лиш на рівні тактильному, І не вистачає відкритій душі території. Бути щасливим нелегко й слабкому, і сильному. Все помінялось і далі так дивно міняється І про кохання малюєм у чаті сердечками. Дужками й смайлами у переписках всміхаємся, Стікери шлемо з смішними котами й овечками. Я уявляю, бабуся би надивувалася... Їй телевізор був дивним, все слухала радіо. Як би вона у мережах собі спілкувалася? Смайлики слала , картинки, вітання і аудіо? Ні, не змінилася б, навіть не сумніваюся. Світ перевернувся, та сутність ніколи не зміниться... Десь в глибині наших душ дещо справжнє ховається. Це, сподіваюсь, ніяким прогресом не зміниться.
2021-08-30 13:29:57
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4822
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8234