Хрест

Людмила Скрипко

Старенький згорблений дід У небо очі підняв. Давно розлюбив цей світ, Тож в Господа запитав: "Боже, скажи мені Скільки нести цей хрест, Рахуючи ночі і дні, Чекаючи мани з небес? Боже, невже вже я Крайній на всій землі? Як подивлюсь - біда - Легші у всіх хрести. Знаю, що кожному з нас Свій напророчено путь. Боже, чого ж лиш я Не можу ніяк дихнуть? Давить на плечі хрест, Спина ниє й болить. Шлях нелегкий до небес - Вічність. Не день, не мить. Боже, ти ж все забрав: Щастя, любов, сім'ю. Я смерті не раз благав, А все ніяк не помру, Хрест важчий стає щодня - Зігнув майже до землі. Давно вже пішла рідня. Віддай комусь так мої дні. Втомився нести цей хрест, Мені не по силах путь. Я ніби вже вмер й не воскрес, У серці лиш чорна лють..." Тонке полотно небес Розрізав промінь ясний: "Неси, чоловіче, свій хрест. Повір,не один ти такий. І кожен питає чому, У кожного правда своя. Ви губите долю свою, А винен у вас лиш я... Ніяк не встаткується лад На багатостраждальній землі: Іде зі зброєю брат На брата. На батька - сини. Неси, чоловіче, свій хрест, Не плач, не моли, не проси. З твоїм багажем до небес Дійти лиш тобі стане сил."

2021-10-29 17:40:31

3

0

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3830

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

4982