Хрест

Людмила Скрипко

Старенький згорблений дід У небо очі підняв. Давно розлюбив цей світ, Тож в Господа запитав: "Боже, скажи мені Скільки нести цей хрест, Рахуючи ночі і дні, Чекаючи мани з небес? Боже, невже вже я Крайній на всій землі? Як подивлюсь - біда - Легші у всіх хрести. Знаю, що кожному з нас Свій напророчено путь. Боже, чого ж лиш я Не можу ніяк дихнуть? Давить на плечі хрест, Спина ниє й болить. Шлях нелегкий до небес - Вічність. Не день, не мить. Боже, ти ж все забрав: Щастя, любов, сім'ю. Я смерті не раз благав, А все ніяк не помру, Хрест важчий стає щодня - Зігнув майже до землі. Давно вже пішла рідня. Віддай комусь так мої дні. Втомився нести цей хрест, Мені не по силах путь. Я ніби вже вмер й не воскрес, У серці лиш чорна лють..." Тонке полотно небес Розрізав промінь ясний: "Неси, чоловіче, свій хрест. Повір,не один ти такий. І кожен питає чому, У кожного правда своя. Ви губите долю свою, А винен у вас лиш я... Ніяк не встаткується лад На багатостраждальній землі: Іде зі зброєю брат На брата. На батька - сини. Неси, чоловіче, свій хрест, Не плач, не моли, не проси. З твоїм багажем до небес Дійти лиш тобі стане сил."

2021-10-29 17:40:31

3

0

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1017

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

104

8

12140