224.

Людмила Баглай

🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻 Життя земне коротке, наче мить, Як спалах світла, що у пітьмі згорить... І ти цього нажаль не помічаєш, Як день за днем життя втрачаєш... Марнуєш просто ти його щодня Чи справді ти по - Божому живеш... Як приходить тихо мить і час кінця, Тоді і відповідь собі ти сам даєш... Із сумом озираєшся назад, І бачиш просто прірву або пишний сад... А прірва, то втрачені, змарновані літа, А сад, квітучий, то добрії усі твої діла ... Що по собі, ти, залишаєш на землі, Замислюйся щораз, ти, при житті... Бо яким словом твоє життя згадають, Залежить це, яким тебе запам'ятають... 30.11.2022

2023-01-27 16:19:37

1

0

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

1353

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

1348