224.
Людмила Баглай
🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻 Життя земне коротке, наче мить, Як спалах світла, що у пітьмі згорить... І ти цього нажаль не помічаєш, Як день за днем життя втрачаєш... Марнуєш просто ти його щодня Чи справді ти по - Божому живеш... Як приходить тихо мить і час кінця, Тоді і відповідь собі ти сам даєш... Із сумом озираєшся назад, І бачиш просто прірву або пишний сад... А прірва, то втрачені, змарновані літа, А сад, квітучий, то добрії усі твої діла ... Що по собі, ти, залишаєш на землі, Замислюйся щораз, ти, при житті... Бо яким словом твоє життя згадають, Залежить це, яким тебе запам'ятають... 30.11.2022
2023-01-27 16:19:37
1
0
Інші вірші поета
249. ГЕРОЯМ СЛАВА!!! Казка про ивана-дурака... 246.
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10316
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4703