Деградація

Кирило Сорока

Літера до літери, кома до крапки Кожне закінчене слово становить нову абстракцію Кожен рядок логічно завершує (думку) автора Кожен, хто це прочитає, має собі зізнатися: Я ніколи в житті не стану найкращим Я не зможу без мрії рухатись далі Я не маю часу на забавки й страждання Я є живим небіжчиком поміж мертвих наймитів Я є світилом і прірвою Я є початком і хаосом Я є лірою, я є кризою сталості Подивіться! Погляньте! Жахливо! Частинка частково частину чіпає чварами Миготить ліхтар надії над Олешківськими пісками

2024-07-03 19:59:33

Інші вірші поета

Мовозбур Частина Час Мовозбур

Інші поети

Muzalevski

@Muzalevski

Елена Слободяник

@Elena_Slobodianyk

Your Witch

@Your_Witch

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8331

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4942