Мовозбур
Кирило Сорока
Знав би я, що цегла впаде Не рисачив би між вагонами А так розпластавсь рельсі поперек Лежу, круки над пероном Не загинув ще я, мені додому лишилося трохи Два квартали бігом, три пройти, два двори Три під'їзди, двері на вході Тільки потім впаду, і тоді пропаду Прокричу на дивані всі охи Підійміть-но мене, підіпріть-но мене Спертись дайте на ноги Я верхи зрозумів Не цураюсь низів Десь між ними стою, мені добре 10.11.2021
2023-12-08 03:39:01
0
0
Інші вірші поета
Ударом чаші провалитися до безодні Мовозбур Зізнання Я хочу
Інші поети
Opinions Discuss
@Opinions_Discuss
Park Joyeol
@Loey88jojo61
Olim
@_Olim_
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9458