Мовозбур

Кирило Сорока

Знав би я, що цегла впаде Не рисачив би між вагонами А так розпластавсь рельсі поперек Лежу, круки над пероном Не загинув ще я, мені додому лишилося трохи Два квартали бігом, три пройти, два двори Три під'їзди, двері на вході Тільки потім впаду, і тоді пропаду Прокричу на дивані всі охи Підійміть-но мене, підіпріть-но мене Спертись дайте на ноги Я верхи зрозумів Не цураюсь низів Десь між ними стою, мені добре 10.11.2021

2023-12-08 03:39:01

Інші вірші поета

Мовозбур Мовозбур Побратими і Посестри Мене п'янять мої слова

Інші поети

Edelweiss

@Edelweiss

Thomas Agud

@thomasagud

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5099

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4636