Мовозбур

Кирило Сорока

Знав би я, що цегла впаде Не рисачив би між вагонами А так розпластавсь рельсі поперек Лежу, круки над пероном Не загинув ще я, мені додому лишилося трохи Два квартали бігом, три пройти, два двори Три під'їзди, двері на вході Тільки потім впаду, і тоді пропаду Прокричу на дивані всі охи Підійміть-но мене, підіпріть-но мене Спертись дайте на ноги Я верхи зрозумів Не цураюсь низів Десь між ними стою, мені добре 10.11.2021

2023-12-08 03:39:01

Інші вірші поета

Самогубство Мовозбур Громадяни Жовч

Інші поети

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Mark Barecki

@mark_barecki

Cristina Zemba

@Cristina_Zemba

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2824

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1863