Мета мета нео ф'ючер футуризм
(18+)
Пропонує митцю взяти участь у деконструкції конструкції деконструкції конструкції деконструкції конструкції твору Змісту немає, бо немає форми Форми немає, бо немає поля Поля немає, бо відсутній розмір Розмір нахуй Поміж тополь кавалок хліба Між сі та соль завелась гнида Дід розрубав холодильник ЛЕП в'єбала Заратустру Дід Тополя завів хліба Поміж в'єбав холодильник Між сі та соль Заратустра ЛЕП розрубав кавалок гниди Сі та соль в'єбали діда Поміж тополь зарубав Заратустру Між ЛЕП завів кавалок хліба Холодильник — гнида Приклад типової Назви збірки Змісту Епіграфу Передмови автора Коментаря літератора Тиражу та нумерації Загалом, розглядається сенс питання існування такого типу існування питання, при якому питання існування питання щодо існування питання є питанням існування існування питання про існування питання питання існування генезису існування питання. А з іншим розберетесь по ходу, не дурні
2023-11-20 09:09:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2541
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1603