Мета мета нео ф'ючер футуризм
(18+)
Пропонує митцю взяти участь у деконструкції конструкції деконструкції конструкції деконструкції конструкції твору Змісту немає, бо немає форми Форми немає, бо немає поля Поля немає, бо відсутній розмір Розмір нахуй Поміж тополь кавалок хліба Між сі та соль завелась гнида Дід розрубав холодильник ЛЕП в'єбала Заратустру Дід Тополя завів хліба Поміж в'єбав холодильник Між сі та соль Заратустра ЛЕП розрубав кавалок гниди Сі та соль в'єбали діда Поміж тополь зарубав Заратустру Між ЛЕП завів кавалок хліба Холодильник — гнида Приклад типової Назви збірки Змісту Епіграфу Передмови автора Коментаря літератора Тиражу та нумерації Загалом, розглядається сенс питання існування такого типу існування питання, при якому питання існування питання щодо існування питання є питанням існування існування питання про існування питання питання існування генезису існування питання. А з іншим розберетесь по ходу, не дурні
2023-11-20 09:09:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12548
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3961