Мовозбур

Кирило Сорока

Мені куди податись чи побігти... Якби я знав то може і побіг... Ламаю ноги, п'яний, смолоскитом, Обличчям пада на поріг. Мій дім змінила біла вирва. Мої батьки живуть на чужині. Мій друг вставляє другі вікна, А подруга відстоює престиж. Мені не має місця серед плину. Мене прибило камнем до споруд. І як до річки я не стрибну Відіб'є знов у глухий кут. Каміння я, всесвітня посередність. Каміння я, чорт забирай! Камінням був і буду, що за чемність? В болото тільки не кидай! Під мулом складно сперечатись. Мій хід не чутно, я вже захлинувсь. Хоча, хотів я попрощатись. Чого ж з поразкою тягнуть? Хлопчина, дівка, хто б то був Хапає з дна мій дух та волю, Не запита чи я хильнув Чи я просив у них ту долю. Розмова далі дуже коротка Людина, будь вона свята Не відверне мене, скота Від руйнівного кулака Зірветься божий запобіжник На мить мене захопить грішник І буде лихо, будуть вишні Серед степів рости колишніх. Зів'януть ті хрести зі мною Як ляжу я спочить у полі Зійде врожай крізь вільну скроню Овиє тіло моцний джгут Але пародія канату Піде частинами гуляти Поки не відбудую хату І не навчу дітей стрибати По цвинтарю між плит завзятих Моїх ідей і сподівань 29.10.2022

2023-09-12 00:11:00

Інші вірші поета

Громадяни Ударом чаші провалитися до безодні Мовозбур Мета мета нео ф'ючер футуризм

Інші поети

آنسة سلحفاة ( سولكاتا)

@sulcata

Hell_ga

@Hell_ga

Jobele Dumanag

@word_craftsman

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8853

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1920