Мовозбур

Кирило Сорока

Мені куди податись чи побігти... Якби я знав то може і побіг... Ламаю ноги, п'яний, смолоскитом, Обличчям пада на поріг. Мій дім змінила біла вирва. Мої батьки живуть на чужині. Мій друг вставляє другі вікна, А подруга відстоює престиж. Мені не має місця серед плину. Мене прибило камнем до споруд. І як до річки я не стрибну Відіб'є знов у глухий кут. Каміння я, всесвітня посередність. Каміння я, чорт забирай! Камінням був і буду, що за чемність? В болото тільки не кидай! Під мулом складно сперечатись. Мій хід не чутно, я вже захлинувсь. Хоча, хотів я попрощатись. Чого ж з поразкою тягнуть? Хлопчина, дівка, хто б то був Хапає з дна мій дух та волю, Не запита чи я хильнув Чи я просив у них ту долю. Розмова далі дуже коротка Людина, будь вона свята Не відверне мене, скота Від руйнівного кулака Зірветься божий запобіжник На мить мене захопить грішник І буде лихо, будуть вишні Серед степів рости колишніх. Зів'януть ті хрести зі мною Як ляжу я спочить у полі Зійде врожай крізь вільну скроню Овиє тіло моцний джгут Але пародія канату Піде частинами гуляти Поки не відбудую хату І не навчу дітей стрибати По цвинтарю між плит завзятих Моїх ідей і сподівань 29.10.2022

2023-09-12 00:11:00

1

0

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4838

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3156