Доля митця
Кирило Сорока
Доля митця по своєму важка Пала душею не дотла Як фенікс повертатись до життя І у рядках своїх лиша Страхи і біль які пізна, Кохання, радість не мина! Оновлюючись і перевтілюючись! Постійно, неперервно! Поки читач останній не сконає І попіл перетне Чумацький шлях… 28.07.2019
2023-09-12 12:26:40
0
0
Інші вірші поета
Мовозбур Громадяни Мовозбур Мовозбур
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Dashasafin
@Dasasafin
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5001
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13439