Доля митця
Кирило Сорока
Доля митця по своєму важка Пала душею не дотла Як фенікс повертатись до життя І у рядках своїх лиша Страхи і біль які пізна, Кохання, радість не мина! Оновлюючись і перевтілюючись! Постійно, неперервно! Поки читач останній не сконає І попіл перетне Чумацький шлях… 28.07.2019
2023-09-12 12:26:40
0
0
Інші вірші поета
Мовозбур Чом би ні? Мовозбур Муха
Інші поети
Black Hole
@Black_Hole
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4047
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5305