Мовозбур
(18+)
Птахи співають на світанку Їх так багато, що мій кіт насрав Згорають підвіконня сподівання Поспати ще хвилинок п'ять Чому я не закрив вікно? Ранкова дивна прохолода морозить килима завзятий ворс Немає ковдри, покривала і білизни Ногою штрикаю пропуканий матрац Чому я засинаю без супутніх втрат? Ригає стеля від цинізму Стакан розбився, всюди кислота Бурбон стоїть у магазині на вітрині Хоча я вчора звідти його брав Чому на мене тисне атмосфера в один Бар? Забудьте, лишенько, забудьте Що я колись вам написав Це був не я, це був не я Це був не я, це був не я А хто ж тоді? Це був не я, це я не був Це був не я, це я не був Це був не я, це я не був Це був не я, це я не був Це хтось пожартував невдало А я лишень стояв Поруч, так Надихала міазмом пошесть А я то що, за що то я? Це янебув! Зловісний геній, що сере у мої штани Він наливає і він п'є, а я ригаю за усіх! Він б'є, гарчить, ламає стіл А я лікую нам синці! Це бувнея! Це він порвав сусідів дзвоник Це він кидав з вікна тушонку Це він кричав на дітлахів Це він здавав під'їзду лавку на утіль Не я це Точно же не я Ну подивіться, ось вам фото... А, стоп... *п'ятами накивав* 11.05.2024
2024-05-14 04:20:05
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1757
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2901