Побратими і Посестри
(18+)
Ми йшли на штурм, ми знали що робити Ми вчилися не місяць і не два Ми тренувалися за ліпшої хвилини Ми всі зростали разом як сім'я Ми йшли разом, у лінію, по черзі Ми готувалися зустріти бій Навколо були побратими і посестри Над нами Бог, за нами матері Цей бій, ці муки, це випробування Ми з честю прийняли його Наш командир разом із нами По ліз у пекло під багно Ми зосередженні, ми мужні, ми сміливі Один за одним б'ємо ворогів Хто у полоні — має щастя жити Хто ні — загине в боротьбі Ми разом йшли, ми разом гризли бруствер Один за одним жерли бліндажі Свистіли кулі, кулемети глухли Навколо нас літали FPV-і Ми двійками траншеї штурмували Ховалися від танків і від мін Ми виживали після артударів Ми разом зачищали всі кути Поставили завдання перед нами Щоб вибили ми звідти москалів Хто міг тікав, хто ні – здавались Та врешті решт закінчились вони Ми захопилися, сп'яніли від утоми Полізли командира поперед Як не уб'ємо всіх хто хоче нас скорити То хоч уб'ємо тих, до кого дотягнем! Ми сунули вперед поперед батька Поперед сина, духа і чорта Чекала взвод невтішна доля Нас обійшли резерви ворога Ми відступили, нас не оточили Ми з боєм проривались до своїх Тоді-то ми війну й зустріли Трьохсотим став наш перший побратим Ми всіх тягли, ми всім допомагали Нас цьому вчили і не тиждень і не два Та хто навчить тягти посестру мертву Якій хвилину тому магазини споряджав Ми вийшли всі, хто на ногах, хто під брезентом Ми вбили всіх, хто попадав нам під приціл Ще б трохи нам і розгромили б цю пиздоту! Та чи вгамує це від втрат нестерпний біль? "Січ" мав доньку, "Зоря" не мала дому "Декан" жив за кордоном до війни "Магура" планувала вийти за "Харона" "Харона" батько у полоні рік сидить "Кіно" знімав наш побут за нагоди А медик "Дред" байки свої травив "Гастрит" варив меню народів світу "Максим" загальну звітність взводу вів Ми поховали їх, на цвинтарі за містом Ми бачили навколо поле прапорів Його кінця і краю нам не видно Накрило їх жовто-блакитними хвильми Зустрінь же земле України Полеглих дочок і синів Вшануй їх право помирати За волю сестер і братів І ось вони, лежать всі разом, як і йшли Загиблі побратими і посестри Ми пам'ятаємо ваш дужий героїзм Ми помстимося як не приєднаємся самі!
2024-03-02 18:58:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1237
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1005